Спадкове право в Україні

Спадкове право в Україні

та німецько-українські спадкові справи: яке спадкове право застосовується?

Зателефонуйте мені, я буду радий допомогти вам.

Телефон: + 49 (0) 30 609 82 88 55

Що стосується України, то при визначенні закону, що застосовується до спадщини, необхідно провести відмінність між рухомим та нерухомим майном:

1. Спадкування нерухомого майна з точки зору Німеччини та України

Відповідно до ст. 71 Закону України “Про міжнародне приватне право” від 23.06.2005р. (редакція від 06.10.2021р.) спадкування нерухомого майна регулюється правом держави, на території якої знаходиться це майно, а майно, яке підлягає державній реєстрації в Україні, правом України. Що стосується Німеччини, то це випливає з консульської угоди від 25 квітня 1958 року, укладеної з колишнім СРСР, про продовження якої домовилися Німеччина і Україна   (Федеральний закон 1993 II с. 1189).

Справа 1: Громадянин Німеччини, власник квартири в Києві, помирає в Берліні. У зв’язку з розташуванням нерухомості українське законодавство поширюється виключно на квартиру.

Справа 2: Громадянин України заповів квартиру в Берліні. Відповідно, німецьке спадкове право поширюється на цю квартиру.

2. Спадкування рухомого майна

Консульський договір 1958 року не поширюється на рухоме майно. Оскільки не існує такого поняття, як «фактичне» міжнародне право на спадщину, воно залежить від міжнародного спадкового права відповідної країни.

Щодо рухомого майна український суд застосовує законодавство держави, в якому спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави, громадянином якої він був. (ст. 70 Закону України “Про міжнародне приватне право„ від 23.06.2005р.).

Німецький суд, з іншого боку, посилається  на спадкові справи до 17.08.2015 року  на національність спадкодавця, а для правонаступництва після цієї дати  на останнє звичайне місце проживання (ст. 21 Регламенту ЄС про спадщину). Однак це не обов’язково призводить до різних результатів:

Справа 3: Громадянин України мав останнє постійне місце проживання в Берліні. Майно померлого включає банківський рахунок у Києві. Яка правова норма про спадщину застосовується?

а) З української точки зору німецьке право застосовується через місце проживання.

б) Німецький суд спочатку зосередиться на українському законодавстві на підставі національності спадкодавця. Однак, оскільки німецьке законодавство також посилається на ст. 70 Закону України “Про міжнародне приватне право” і це стосується останнього місця проживання, німецьке законодавство також застосовується в результаті. Це призводить до посилання („renvoi“) українського законодавства на німецьке право.

Примітка: Для справ про спадщину, від 17.08.2015 року або пізніше, застосувується німецьке законодавства щодо рухомого майна, що є результатом «нового» Регламенту ЄС про спадщину. Оскільки спадкодавець не зробив вибір закону на користь свого внутрішнього права то відповідно до ст. 21 регламенту відноситься до останнього постійного місця проживання спадкодавця

3. Вибір права

Відповідно до ст. 22 Регламенту ЄС про правонаступництво, спадкодавець має можливість розпорядитись за допомогою заповіту щодо застосування законодавства держави, до якої він належав або належав на момент своєї смерті.

Закон України також передбачає вибір права відповідно до ст. 70 Закону України “Про міжнародне приватне право”. Спадкові відносини

1) З урахуванням положень статтей 71, 72 цього закону спадкові відносини регулюються правом держави, у якій спадкодавець мав останнє місце проживання, якщо спадкодавцем не обрано в заповіті право держави громадянином якої він був. Вибір права спадкодавцем буде не дійсним, якщо після складання заповіту його громадянство змінилось.

Вибір права також може бути результатом обставин – наприклад, якщо спадкодавець використовував німецькі юридичні терміни у своєму заповіті.

Я буду радий проконсультувати вас щодо вибору «правильного» закону для планування правонаступності.

II. Вплив українського права власності на спадкове право

В Україні застосовується такий правовий режим, як спільна сумісна власність подружжя. Це означає, що майно, придбане під час шлюбу, стає спільною власністю подружжя (спільна сумісна власність). Відповідно, у власність входить тільки половина спільного майна, виділеного померлому. Крім того, один з подружжя що пережив іншого, має особливі права – наприклад, у нього є переважне право здавати об’єкти належної йому так званої спільної сумісної власності, якщо не порушені переважні інтереси інших спадкоємців.

III. Матеріальне спадкове право в Україні

Український законодавчий орган, як і німецький, розрізняє правонаступництво та добровільне правонаступництво за допомогою заповіту.

1. Правонаступництво

Як і в Німеччині, правонаступництво також визначається системою регулювання:

Розрізняють п’ять категорій відповідно до:

  1. ст.1261 ЦКУ: діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки
  2. ст.1262 ЦКУ: рідні брати і сестри спадкодавця, його баба та дід, як з боку батька, так і з боку матері
  1. ст.1263 ЦКУ: рідні тітка та дядько спадкодавця.
  2. ст.1264 ЦКУ: особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше останніх 5 років до настання спадщини
  1. ст.1265 ЦКУ: інші родичі до шостого ступеня споріднення

Спадкоємці вищого порядку виключають всіх інших родичів з нижчого порядку в якості спадкоємців. У межах категорій власність завжди розподіляється порівну між спадкоємцями відповідної черговості.

2. Заповіт

Можливість спадкування за заповітом також існує в українському законодавстві.

Що стосується формальних вимог, то для цього завжди потрібна участь нотаріуса, відповідно до ст. 1248 ЦКУ (посвідчення заповіту нотаріусом). Однак заповіт також може бути формальним, якщо він складений відповідно до положень про місце проживання спадкодавця. Відповідно до ст. 72 IPRG, достатьо навіть дотримання формальних вимог місця встановлення заповіту – наприклад у Німеччині.

Однак у деяких випадках може бути доцільно дотримуватися українських формальних вимог.

Буду радий проконсультувати вас індивідуально з приводу деталей.

Також є варіант складання «спільного заповіту подружжя». Однак це не „воля одного з подружжя“ або „берлінська воля“, як знає німецьке спадкове право. Це стосується виключно спільного майна, придбаного під час шлюбу. Особиста приватна власність кожного із подружжя — це те майно, яке належить лише одному із подружжя і на яке не поширюється сімейно-правовий принцип спільності майна подружжя. Щодо цього майна кожен із подружжя має право самостійно здійснювати правомочності власника та складати окремий заповіт.

Також, є можливість укладання спадкового договору відповідно до ст. 1302 ЦКУ. Чи є це обов’язковою спадщиною в розумінні німецького спадкового права, або це скоріше відповідно до закону договірне зобов’язання, є спірним. У будь-якому випадку, за спадковим договором одна сторона (набувач) зобовязується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача.

3. Обов’язкова частка

Якщо спадщина оформляється за заповітом, близькі і нужденні родичі, які були виключені з законної спадкоємності, мають право на обовязкову частку. Однак, згідно з українським законодавством, до невеликого кола осіб входять лише малолітні, неповнолітні або дорослі діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівец) та недієздатні батьки. Обов’язкова частка становить половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом.

IV. Прийняття спадшини

Процес прийняття спадщини дещо відрізняється від того, що в Німеччині. Майно переходить не до спадкоємця автоматично, а тільки при прийнятті спадщини для цього застосовується період в шість місяців. Спадкоемець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленного ст. 1273 ЦКУ, він не заявив про відмову від неї.

Після прийняття спадщини слід подати свідоцтво про право на спадщину. За це відповідає нотаріальна контора за останнім місцем проживання спадкодавця відповідно до ст. 1221 ЦКУ. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місце знаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна — місце знаходження основної частини рухомого майна. У разі проживання за кордоном, ймовірно, можна припустити, що місцезнаходження об’єктів спадщини також застосовується відповідно і до цього випадку.

V. Податок на спадщину

Згідно з українським законодавством, існує податок на спадщину, який варіюється в залежності від ступеня спорідненості. Це не стосується родичів першого ступеня, які проживають в Україні і оподатковуються там.

Зателефонуйте мені, я буду радий допомогти вам.

Телефон: + 49 (0) 30 609 82 88 55

Адвокат Torben Swane
Спеціаліст з спадкового права
Спеціаліст з міжнародного спадкового права

Welserstraße 10-12, 10777 Berlin
E-Mail: swane [at] fachanwalt-erbrecht.eu
Години роботи: Пн-Пт з 10:00 до 18:00
Секретаріат: Mercedes Felix, Tanja Sell